Правочином є правомірна дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети. Він характеризується такими рисами: • це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; • це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; • спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета. Питання недійсності правочинів мають велике практичне значення в українському праві і добре розроблені в юридичній науці і судовій практиці. В даній роботі розглядаються загальна характеристика правочину, види недійсних правочинів, правові наслідки недійсності правочинів. Робиться спроба визначити види дефектів ознак та елементів договору, а також зміст двосторонньої реституції. Особливе місце в роботі займають умови чинності правочинів. Зокрема дотримання вимог щодо змісту та форми правочину.
ВСТУП 3 1. Загальна характеристика правочину 4 2. Недійсність правочинів 8 3. Правові наслідки недійсності правочину 11 ВИСНОВКИ 13 Список використаних джерел 14