Аннотация к работе

Актуальність теми дослідження. У сучасній психологічній науці проблема тривожності молодших школярів є однією з найбільш актуальних. Тому все частіше в молодшому шкільному віці спостерігаються стани шкільної тривожності, яка виражається у хвилюванні, очікуванні поганого ставлення до себе, негативного оцінювання з боку вчителів та однолітків. У вiтчизнянiй науцi проблему тривожностi досліджували такі видатні вчені як: Б. Ананьєв, В. Астапов, Ф. Березiн, Н. Левiтова, А. Прихожан, Л. Божович, Ю. Ханiн та iн. Серед зарубiжних психологів проблему дослiджували З. Фрейд, який ввiв поняття тривоги, К. Горнi, П. Тiлiх, А. Адлер, Р. Мей, Р. Роджерс, I. Ялом та багато iнших. У дитини, яка часто відчуває страх та тривогу, швидше за все, тривожність є особистісною рисою. Вона проявляється у стабільному стані очікування та готовності до виникнення небезпеки, суб’єктивному переживанні потреби подолати її, а іноді навіть у випадках, коли події об’єктивно не загрожують. Деякі питання проблеми страхів вивчалися вітчизняними та зарубіжними психологами та психіатрами (Л. Виготський, О. Запорожець, Г. Костюк, В. Бехтєрєв, В. Купер, З. Фрейд, К. Хорні та ін.). Дослідженням вікових страхів займалися О. Захаров, Б. Філліпс, Ю. Максимова, О. Скляренко та ін. Проблема емоційного неблагополуччя дітей, зокрема проблема дитячої тривожності й страхів, незважаючи на достатню дослідженість (А. Захаров, B. Мухіна, М. Осоріна, A. Прихожан та ін.), не тільки не втрачає своєї актуальності в наші дні, але навіть загострюється у зв'язку з масштабними змінами в суспільно-політичному та економічному житті суспільства. Молодший шкільний вік можна вважати найбільш сприятливим для соціально-організованих (навчально-виховних) впливів, що дає можливість проводити ефективну розвиваючу і корекційну роботу щодо подолання особистісної тривожності молодших школярів. Високий рівень тривожності може спричинити розвиток неврозу у дітей і ускладнити формування їх особистості. Тому необхідно визначити умови, які дозволять подолати це негативне явище у розвитку особистості дітей молодшого шкільного віку та запобігти його впливу на формування особистості на наступних вікових етапах. Науково достовірне знання, обґрунтування таких умов є важливим завданням сучасної практичної психології. Тому тема даного дослідження є актуальною. Об'єкт дослідження: емоційна сфера молодших школярів. Предмет дослідження: тривожність молодших школярів і шляхи її подолання. Мета дослідження: теоретичне та емпіричне дослідження особливостей прояву тривожності у молодшому шкільному віці та пошук шляхів її психопрофілактики і подолання. Завдання дослідження: 1. Визначити теоретичні підходи до вивчення феномена тривожності та її особливостей у молодших школярів. 2. Емпірично дослідити особливості прояву тривожних станів у молодших школярів. 3. Розробити й обґрунтувати шляхи психопрофілактики та психокорекційної роботи з подолання тривожності молодших школярів. 4. Надати рекомендації вчителям і батькам щодо роботи з тривожними молодшими школярами. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань нами було застосовано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема такі, як теоретичний аналіз та систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних. Прикладна частина дослідження виконувалась із застосуванням психологічного експерименту, спостереження, бесід, анкетування, тестування, психодіагностичних проективних методик, методів математичної статистики. Експериментальна база дослідження. Проводилося дослідження тривожності дітей молодшого шкільного віку на базі з 1-го по 4-й клас у гімназії № 109 імені Т.Г. Шевченко м. Київа Печерського району. Для проведення психодіагностичного дослідження нами була сформована група у кількості 127 осіб (55 хлопчика і 72 дівчинки) віком від 7 до 11 років. З 1-го класу прийняли участь 33 учня, з 2-го класу – 32 учня, з 3-го класу – 27 учнів і з 4-го класу – 35 учнів. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що теоретично й експериментально вивчено основні детермінанти виникнення тривожності у молодших школярів, виділено провідні тривожні стани у цьому віці та засади психопрофілактичної і психокорекційної роботи з тривожністю дітей молодшого шкільного віку. Практична значущість дослідження полягає у тому, що запропонований психологічний тренінг та вправи щодо попередження та подолання шкільної тривожності у молодших школярів може бути використаний шкільними психологами. Апробація результатів – теоретичні аспекти магістерського дослідження заслуховувалися на звітно-науковій конференції студентів «Освіта і наука – 2020» (НПУ імені М.П. Драгоманова, факультет педагогіки і психології, 6 – 8 травня 2020 р., м. Київ) та викладені у тезах (зб. наукових праць К: НПУ імені М.П. Драгоманова, «Освіта і наука – 2020») на с. 418-420. Структура і обсяг роботи – Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел